З 1978 року наукові спільноти світу задаються питанням – чи безпечні ДРТ для жінок та дітей?
ДРТ постійно вдосконалюються. Великою мірою безпека залежить від людського чинника, тобто кваліфікації спеціалістів, які застосовують методики при лікуванні непліддя.
В цій статті не буде однозначної відповіді про 100% безпеку, бо ризики, хоч і мінімальні, є завжди.
Безпека для жінок
Що в першу чергу лякає пацієнток в ході ЕКЗ?
Гормональна стимуляція, один із ключових етапів ЕКЗ. Канцерофобія, розвиток гіперстимуляції яєчників, набір ваги - це найбільш розповсюджені страхи в ході програми запліднення ін вітро.
У масштабних дослідженнях не було виявлено кореляції між ЕКЗ та підвищенням ризику розвитку онкологічних захворювань, таких як рак яєчників, молочної залози або матки. Метадослідження за участю понад 250 000 жінок показали, що довгострокові ризики є мінімальними.
Ризик синдрому гіперстимуляції яєчників (OHSS) на сьогодні складає не більше 1-2% та нівелюється сегментацією циклу лікування при підозрі на можливий розвиток гіперстимуляції при СПКЯ, наприклад. Проведення стимуляції яєчників з наступною вітрифікацією біоматеріалу та відтермінованим плануванням кріопротоколу – ефективне рішення для попередження гіперстимуляції яєчників.
Світові дослідження щодо набору ваги пацієнтками після стимуляції суперовуляції демонструють деякі цікаві висновки. Основні дослідження в цій сфері спрямовані на вивчення гормональних змін та їх вплив на метаболізм і масу тіла пацієнток.
Основні причини набору ваги
Затримка рідини: деякі гормональні препарати можуть спричинити затримку рідини в організмі, що призводить до тимчасового збільшення ваги.
Зміни метаболізму: гормональна терапія може підвищувати апетит або дещо змінювати процеси розщеплення жирових тканин.
Психологічний чинник: лікування безпліддя може викликати стрес і емоційне напруження, що часто призводить до емоційного переїдання.
Гормональні зміни: підвищені рівні естрогенів та інших гормонів під час стимуляції можуть спричиняти зміни у відкладанні жирової тканини, особливо у певних ділянках тіла.
Набір ваги зазвичай є тимчасовим і може спостерігатися лише в короткостроковій перспективі після циклів ДРТ. Жінки з полікістозом яєчників (СПКЯ) мають більший ризик набору ваги через початкові гормональні порушення та схильність до інсулінорезистентності.
Рекомендації:
Пацієнткам необхідно слідкувати за збалансованим харчуванням та помірною фізичною активністю під час циклів ДРТ, щоб мінімізувати можливий набір ваги.
Постійний моніторинг стану пацієнток після процедур ДРТ допомагає виявити потенційні проблеми із вагою і коригувати лікування.
Безпека для дитини
Чи дитина народиться здоровою?
Дослідження різних країн свідчать - діти, які народилися після ЕКЗ, мають схожі показники здоров'я і розвитку з дітьми, які були зачаті природним шляхом. Метааналіз даних із понад 40 000 дітей показав, що різниця у здоров'ї та рівні розвитку між дітьми після ЕКЗ і тими, хто народився природним шляхом, є мінімальною.
Рівень вроджених аномалій
Деякі дослідження вказують на дещо підвищений ризик вроджених вад. Це може бути пов'язано не стільки з самою процедурою ЕКЗ, скільки з особливостями здоров'я майбутніх батьків, які проходять лікування від безпліддя: старшого репродуктивного віку жінки та високого рівня ДНК-фрагментацї сперми чоловіка. Генетичні дослідження перед початком ЕКЗ та передімплантаційна генетична діагностика ( ПГД) ембріонів перед переносом у порожнину матки є перспективним рішенням профілактики невиношування та вроджених вад розвитку у дитини.
Рівень ризику не перевищує загальні показники популяції.
Довгострокові наслідки для дітей
Психологічний розвиток: за даними досліджень у цих дітей немає підвищеного ризику розвитку когнітивних чи емоційних порушень.
Фізичне здоров'я: фізичне здоров'я дітей після ЕКЗ, залишається на рівні зі здоров'ям інших дітей у довгостроковій перспективі.
Ризик розвитку раку після проведення ЕКЗ
Stewart, L. M., et al. (2013). "Risk of ovarian cancer in women treated with ovarian stimulating drugs for infertility." Human Reproduction 28(12): 3308-3317. [DOI: 10.1093/humrep/det377](https://doi.org/10.1093/humrep/det377) - van Leeuwen, F. E., et al. (2011). "Risk of borderline and invasive ovarian tumors after ovarian stimulation for in vitro fertilization in a large Dutch cohort."
Journal of the National Cancer Institute 103(13): 1134-1143. [DOI: 10.1093/jnci/djr179](https://doi.org/10.1093/jnci/djr179)
Ризик синдрому гіперстимуляції яєчників
Papanikolaou, E. G., et al."New Strategy of Prevention of Ovarian Hyperstimulation Syndrome by GnRH Agonist Triggering in GnRH Antagonist Cycles." Human Reproduction Update, vol. 17, no. 1, 2011, pp. 23-30..
Youssef, M. A., et al. "GnRH Agonist versus hCG Triggering in GnRH Antagonist IVF/ICSI Cycles: A Systematic Review and Meta-Analysis." Fertility and Sterility, vol. 99, no. 6, 2013, pp. 1556-1564.
Humaidan, P., et al. "GnRH Agonist for Final Oocyte Maturation: A Reproductive ‘Doping’ Agent?" Fertility and Sterility, vol. 103, no. 4, 2015, pp. 865-869.
Aboulghar, M. "Prevention of Ovarian Hyperstimulation Syndrome: GnRH Antagonist and Agonist Protocols." Reproductive BioMedicine Online, vol. 29, no. 5, 2014, pp. 516-523
Безпека для дитини
Hansen, M., et al. (2013). "The risk of birth defects in children conceived by in vitro fertilization (IVF)." Journal of Pediatrics 162(5): 881-885. [DOI: 10.1016/j.jpeds.2012.10.020](https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2012.10.020)
Davies, M. J., et al. (2012). "Reproductive technologies and the risk of birth defects." New England Journal of Medicine 366(19): 1803-1813. [DOI: 10.1056/NEJMoa1008095](https://doi.org/10.1056/NEJMoa1008095)
Довгострокові наслідки для дітей
Wagenaar, K., et al. (2011). "Behavior and socio-emotional functioning in 5–8 year old children born after IVF." Human Reproduction 26(9): 1989-1998. [DOI: 10.1093/humrep/der152](https://doi.org/10.1093/humrep/der152)
Hart, R., & Norman, R. J. (2013). "The longer-term health outcomes for children born as a result of IVF treatment. Part I–General health outcomes." Human Reproduction Update 19(3): 232-243. [DOI: 10.1093/humupd/dms062](https://doi.org/10.1093/humupd/dms062)
До Дня безпеки пацієнтів в Україні: чи безпечні допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) для жінок та дітей?
Comments