1. Першою лінією терапії для індукції овуляції так і залишився летрозол. Однак, в країнах, де інструкція препарату “летрозол” не передбачає його використання з метою індукції овуляції, гонадотропіни можуть бути першою лінією терапії. При проведенні стимуляції гонадотронінами слід враховувати їх вищу вартість і необхідність УЗД моніторингу на експертному рівні (про це нижче), однак ці препарати забезпечують високу ефективність. Нагадаю, що при проведенні стимуляції летрозолом в світі зазвичай не проводиться фолікулометрія і не призначається тригер овуляції.
Альтернативним і менш ефективним варіантом першої лінії терапії може бути кломіфен цитрат, але в поєднанні з метформіном (монотерапія метформфном чи монотерапія кломіфен цитратом є менш ефективною, ніж їх комбінація). Якщо порівнювати ефективність гонадотропінів та кломіфен цитрату з метформіном, то ефективність гонадотропінів буде достовірно вищою.
2. Друга лінія терапії: гонадотропіни або лапароскопія. Обираючи між двома методами, перевагу треба надавати гонадотропінам, адже частота живонароджень достовірно вища при використанні гонадотропінів. Якщо овуляція не відбулась на летрозолі, слід переходити до стимуляції гонадотропінами. При використанні гонадотропінів потрібна експертна оцінка, з інтенсивним УЗ-моніторингом. Оптимальним протоколом стимуляції гонадотропінами визнаний низькодозований step up протокол. Показами до відміни циклу є наявність більше, ніж двох фолікулів, діаметром більше 14 мм з забороною відкритого статевого життя з метою запобігання багатоплідної вагітності. Попередній гайдлайн 2018 року був більш лояльним, дозволяючи присутність трьох фолікулів, діаметром 18мм. При наявності овуляції і ненастанні вагітності впродовж 4-6 циклів (виходячи індивідуально від віку пацієнтки та супутніх факторів), переходять до третьої лінії терапії.
Альтернативним варіантом другої лінії терапії все ж залишили лапароскопію з констатацією факту, що частота живонароджень є нижчою, ніж при використанні гонадотропінів. Однак, в той же час лапароскопія не вимагає ультразвукового моніторингу і не створює ризику багатоплідної вагітності.
3. Третя лінія терапії – запліднення in vitro проводиться, якщо не було досягнуто овуляції після першого чи другого етапу лікування, або не було досягнуто вагітності після 4-6 циклів з овуляцією, або є супутні фактори, що є показанням до ЗІВ. Застосовується протокол стимуляції з антагоністом-ГнРГ, тригером агоністом-ГнРГ, кріоконсервацією ембріонів з відтермінуванням їх переносу в наступному циклі, де бажано присутнє власне або індуковане жовте тіло. IVM (in vitro maturation – дозрівання яйцеклітини за межами організму зі стадії gv до стадії MII) розглядають як альтернативний варіант традиційному IVF в клініках експертного рівня. Кумулятивна частота живонароджень є достовірно нижчою після IVM в порівнянні з традиційним IVF. Показаннями до IVM є важна гіперстимуляція, що вкрай рідко може розвинутися після застосування тригера агоніста ГнРГ. Інозітоли в контексті лікування безпліддя при СПКЯ слід вважати експериментальною терапією.
Використання медикаментів для зниження ваги для покращення репродуктивних наслідків при СПКЯ можливе в контексті проведення наукових досліджень.
Comentários